12:56 Антикорупційні нововведення для юридичних осіб | |
| 4 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 13.05.2014 № 1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» (далі - Закон). Спробуємо розібратися, які нововведення по боротьбі з корупцією він встановив. Законом встановлюється кримінальна відповідальність іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні на її території, за вчинення ними за межами України низки пов’язаних з неправомірною вигодою корупційних кримінальних правопорушень, які тепер не обов’язково повинні бути тяжкими або особливо тяжкими злочинами проти прав і свобод громадян України або інтересів України, як це було раніше. Змінено також порядок застосування судами спеціальної конфіскації (примусового безоплатного вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна) - відповідно до статті 96-1 Кримінального кодексу України (далі – КК України) в новій редакції, така конфіскація може бути застосована тільки при вчиненні злочину, передбаченого статтею 354 і статтями 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 КК України, тобто діяння, пов’язаного з неправомірною вигодою. Закон також встановлює, що спеціальна конфіскація тепер може застосовуватися при здійсненні не тільки злочину, але й аналогічного суспільно небезпечного діяння у випадку, якщо вчинила таке діяння особа, яка не підлягає кримінальній відповідальності або звільняється від неї (крім звільнення у зв’язку із закінченням строків давності) чи від покарання. Розширює Закон і підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Так, згідно з попередньою редакцією статті 96-3 КК України, підставою для прийняття таких заходів могло бути вчинення «в інтересах юридичної особи» низки злочинів, якщо ці злочини були «направлені на отримання» такою юридичною особою «неправомірної вигоди або створення умов для отримання такої вигоди », що свідчило про необхідність встановлення прямого умислу на досягнення злочинного результату. Нова редакція даної норми встановлює, що вказані злочини визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи і в тому випадку, якщо вони «привели до отримання» юридичною особою «неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди», тобто незалежно від спрямованості умислу уповноваженої особи такої юридичної особи. Прийнятий Закон вводить також додаткову підставу для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру - тепер такі заходи можуть бути застосовані не тільки за вчинення його уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи відповідних злочинів, а й за «незабезпечення виконання покладених на його уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів щодо запобігання корупції » - у разі, якщо це призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 («Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом») і 306 («Використання коштів, отриманих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів»), або до скоєння злочинів, передбачених окремими частинами статей 368-3, 368-4, 369 і 369 -2 КК України та пов’язаних з неправомірною вигодою. З урахуванням даної зміни заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані до юридичної особи не тільки за вчинення його уповноваженою особою умисного злочину, але також і у випадку неналежної (і не обов’язково злочинної) діяльності останнього щодо запобігання корупції, коли умислом такої уповноваженої особи не охоплювалася можливість і факт вчинення іншими особами зазначених вище злочинів. Посилаючись на незабезпечення виконання обов’язків щодо запобігання корупції, які покладені на уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи, - прийнятий Закон не розкриває зміст таких обов’язків. При цьому доповнення чинного Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» новою статтею 14-1 зобов’язує юридичних осіб забезпечувати «розроблення та вжиття заходів із запобігання корупції, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання корупції у діяльності юридичної особи та заохочення її працівників діяти відповідно до закону, нормативно-правових актів та встановлених підприємством правил та процедур щодо виявлення та запобігання корупції у діяльності юридичної особи». Певними орієнтирами при розробці на підприємстві заходів щодо запобігання корупції можуть бути положення законопроекту, які, тим не менш, не увійшли в остаточний текст прийнятого Закону. Такими заходами, зокрема, можуть бути такі дії: - Встановлення на підприємстві правил і процедур щодо виявлення та запобігання корупції в діяльності юридичної особи, розробка рекомендацій щодо їх застосування, встановлення правил етичної поведінки працівників юридичної особи, створення умов для конфіденційних повідомлень про їх порушення; - Визначення осіб, відповідальних за дотримання таких правил і процедур та надання періодичних звітів за результатами моніторингу власнику/власникам або визначеним ним/ними уповноваженим особам юридичної особи; - Здійснення власником або визначеним ним особою належного нагляду і контролю за дотриманням правил і процедур щодо виявлення та запобігання корупції в діяльності юридичної особи; - Проведення періодичного навчання осіб, відповідальних за моніторинг дотримання правил і процедур щодо виявлення та запобігання корупції; - Проведення періодичної оцінки ефективності застосування правил і процедур щодо виявлення та запобігання корупції, застосування заходів дисциплінарної відповідальності до осіб, які порушують такі правила та процедури; - Вживання заходів реагування за виявленими фактами корупційних правопорушень, зокрема, інформування уповноважених державних органів, проведення внутрішніх розслідувань, розробки заходів, спрямованих на запобігання подібних правопорушень у майбутньому і так далі - наведений вище перелік дій не є вичерпним. З прийняттям Закону змінюється також розмір штрафу, як заходу кримінально-правового характеру, який може бути застосовано до юридичної особи: якщо раніше суд міг призначити штраф у розмірі від п’яти тисяч до сімдесяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то зараз зазначений розмір штрафу може бути застосований лише у випадку, якщо неправомірна вигода не була отримана або її розмір неможливо визначити. У всіх інших випадках застосовується штраф у двократному розмірі від одержаної неправомірної вигоди. Істотні зміни вносяться Законом в статті Кримінального кодексу України про «корупційні» злочини, пов’язані з неправомірною вигодою. Зокрема, скасовано обмеження, згідно з яким дія статті 354 КК України про підкуп працівника поширювалося на працівників тільки лише державного підприємства, установи чи організації - тепер дана норма може стосуватися будь-якого працівника, який не є службовою особою. Крім того, під дію цієї норми КК України зараз підпадає і неправомірна пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди особі, яка працює на користь підприємства, установи або організації, тобто особі, яка виконує роботу і перебуває з таким підприємством, установою, організацією у трудових відносинах. Кримінально-караним є також прийняття пропозиції, обіцянки або отримання такою особою неправомірної вигоди. Закон встановлює єдиний для статей 354, 368-3 і 368-4 КК України розмір неправомірної вигоди, перевищення якого тягне за собою кримінальну відповідальність, - 1,5 розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. До внесення цих змін відповідальність за статтею 354 КК України наступала, якщо розмір неправомірної вигоди перевищував 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а для статей 368-3 і 368-4 КК України мінімальний розмір неправомірної вигоди не був законодавчо визначений. Враховуючи положення п. 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України про те, що в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, і беручи до уваги вимоги п. 1 розділу XІX того ж Кодексу, згідно з якими до 31 грудня 2014 року податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - кримінально-караною станом на 2014 рік є неправомірна вигода в розмірі понад 913,5 гривень. Закон також в новій редакції викладає статті 354, 368, 368-3, 368-4, 369 КК України. При цьому додатково встановлюється кримінальна відповідальність за обіцянку надати неправомірну вигоду (статті 368-3, 369, 369-2 КК України) і прохання її надати (статті 368, 368-3, 368-4 КК України), а також за прийняття пропозиції, обіцянки неправомірної вигоди (статті 368-3, 368-4, 369-2 КК України). Необхідно відзначити посилення міри покарання за окремі корупційні діяння. Зокрема, Закон скасовує або зменшує розміри штрафу як основного покарання з одночасним встановленням за такі діяння арешту, обмеження або позбавлення волі (статті 364, 364-1, 365-2, 368-3, 368-4 КК України і т.д. ). При цьому в деяких статтях КК України діяння, передбачені різними частинами статті, зараз об’єднані однією частиною з встановленням максимальної по цих частинах міри покарання, що в кінцевому підсумку також свідчить про посилення покарання (статті 368, 369 КК України). Прийнятим Законом вносяться зміни і до інших законодавчих актів. Так, у Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції» вводиться поняття особи, яка надає допомогу в запобіганні та протидії корупції (викривача). Ним є особа, яка добросовісно (при відсутності корисливих мотивів, мотивів неприязних відносин, помсти, інших особистих мотивів) повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою. При наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну такої особи або близьких йому осіб у зв’язку з досконалим повідомленням про порушення вимог цього Закону, до таких осіб можуть бути застосовані відповідні заходи щодо захисту їх від протиправних посягань. Викривач не може бути звільнений чи примушений до звільнення, притягнутий до дисциплінарної відповідальності чи підданий з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) у зв’язку з повідомленням ним про порушення вимог цього Закону іншою особою. Прийнято нові положення про те, що повідомлення про вчинення корупційних діянь може бути здійснено працівником відповідного органу без вказівки авторства (анонімно). Анонімне повідомлення підлягає розгляду, якщо викладена в ньому інформація стосується конкретної особи і містить фактичні дані, які можуть бути перевірені. Таке повідомлення підлягає перевірці у строк не більше п’ятнадцяти днів з дня його отримання, а в разі необхідності строк розгляду повідомлення може бути продовжений до тридцяти днів з дня його отримання. З метою захисту прав та інтересів особи, яка надає допомогу в запобіганні та протидії корупції, стаття 60 Цивільного процесуального кодексу України доповнена положеннями про покладання на відповідача обов’язку доведення правомірності звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності або застосування заходів впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) по відношенню до такого працівника у зв’язку з повідомленням ним про порушення іншою особою вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». З 1 січня 2015 року набувають чинності внесені Законом зміни щодо здійснення фінансового контролю шляхом перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Така перевірка проводитиметься центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. З цією метою протягом десяти днів з моменту подачі декларації її копія буде направлятися вказаною вище центральному органу, який реалізує державну податкову політику, який має право отримувати від юридичних осіб публічного та приватного права інформацію або копії необхідних документів щодо зазначених у декларації відомостей. При цьому інформація, що містить банківську таємницю щодо відомостей, зазначених у деклараціях, у зв’язку з проведенням їх перевірки може бути розкрита банками тільки за рішенням суду. У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, письмово повідомляє про це спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, а також керівника органу, в якому працює відповідний суб’єкт декларування. Надання завідомо недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру є підставою для притягнення суб’єкта декларування до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності. З цією метою до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення також внесені відповідні доповнення. Начальник Радехівського РУЮ - Г.М.Сопронюк | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
