13:58 Увага конкурс!!!!!! | |
| Ось і перша робота на конкурс Галинки Стадницької!!!!!! Робота на тему: «Як я захищаю свої права» Виконала учениця 10 класу Радехівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Стадницька Галина Керівник Яремчук О.Є (Вчитель правознавства) «Як я захищаю свої права» Давайте менше говорити про обов'язки дітей, а більше про їхні права. (Ж.-Ж. Руссо). Ми живемо у такому світі, де кожен із нас бореться за свою ідею. Багато талановитих, розумних, обдарованих особистостей не досягають своєї мети. Чому ж так стається? Сучасні люди настільки захоплені балачками про несправедливість світу, що не помічають як самі її створюють, а це все через те, що ми не знаємо своїх прав та обов’язків. Саме тому найбільш важливе завдання для нас, дітей, – змалечку вміти захищати свої права. Народне прислів’я каже: «Де закони виповняють, там усі праві бувають.» Нажаль, навколо нас не всі люди прихильні не порушувати закон. Кожна із таких особистостей може посягнути на твої індивідуальні права. Наприклад, всі мають право на власну думку за статтею 12 та 13 із Конвенції ООН про права дитини. Буває всяке: ти можеш розділяти думки суспільства, або навпаки; але засуджувати або тим більше карати тебе за це не можуть. У нашому законодавстві говориться, що держава захищає права дитини, дотримується Конвенції і контролює її дотримання. Але це все в ідеалі. Не існує ще в Україні такої організації, яка б дійсно постійно, системно захищала права дитини, відстоювала їх, контролювала дотримання Конвенції ООН про права дитини. Так, існують, звичайно, служби у справах неповнолітніх, різні організації та органи, фонди та служби, але всі вони не несуть тієї лепти, яку б хотілося бачити. У засобах масової інформації друкують багато телефонів довіри, адрес різних організацій, але постійної, державної, керованої вищими органами організації, яка б насамперед захищала права дитини, немає. Як я захищаю свої права? Є різні шляхи захисту дітей: самозахист, захист із боку батьків, звернення до органів опіки та піклування, до суду, до органів державної влади та місцевого самоврядування, або до громадських організацій. Проте я надаю перевагу лише трьом із них. Насамперед це самозахист. Адже якщо твої проблеми не є суттєвими і ти їх можеш вирішити самостійно без додаткової допомоги, то не варто залучати дорослих. Наприклад, як всі ми знаємо, діти мають право на особисте життя за статтею 16 із Конвенції ООН про права дитини. Це означає, що не можна втручатися у листування дітей, порушувати їхню честь та гідність. Якщо би у моє листування втрутилася якась людина, то на перший раз я б вважала за потрібне просто не допустити повторення цієї ситуації, а саме, як варіант, поставити пароль на свою електронну пошту. Якщо би ця ситуація повторялася періодично і людина використовувала би інформацію прочитану у моєму листуванні для своїх потреб або для приниження моєї гідності, то я би звернулася за захистом моїх прав до суду. Також вартим уваги є захист із боку батьків. У мене в житті було багато ситуацій, в яких, я впевнена, мені би було важко без допомоги моїх мами і тата. Зараз мені 15 і я здатна захистити свої споживчі права самостійно, але у 8 років мені було страшно повертатися у магазин та вказувати дорослим особам, що той чи інший продукт не належної якості. Саме тому мені допомагали батьки. Крім того, щоб захищати свої права мені неодмінно потрібно було знати документи, в яких вони записані: Конституція України, яка була прийнята 28 червня 1997 року; Закон України «Про охорону дитинства»; Конвенція про права дитини , схвалена сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набула чинності для України з 27 вересня 1991 року).Головним завданням Конвенції є забезпечення дітей особливим піклуванням та допомогою, надання необхідного захисту, сприяння сім'ї. Конвенція визнає, що дитині необхідна сім'я, дитина має зростати у щасті, любові та розумінні. Дитина має виховуватись у мирі, гідності, терпимості, свободі та солідарності. Декларація права людини — перший документ, у якому були зазначені права дитини. Вона має 46 статей, які включені до нашої Конституції. Кожна людина — неповторна на цій землі, вона є великою цінністю тільки тому, що вона — людина, має совість, їй дароване життя, яке слід прожити гідно й плідно. Так, у нас є багато спільного, чимало відмінного, але нас усіх об'єднує те, що всі ми люди, які мають одну на всіх Землю, і нам слід жити так, щоб зберегти на ній мир і спокій. Кожен з нас, і дорослий і малий, є повноправним членом суспільства, його невід’ємною частиною, вільним і рівним у своїй гідності та правах. Зараз проблема дитинства є найголовнішою проблемою в усьому світі, бо діти – майбутнє нашої країни. Знаючи свої права з дитинства, людина зможе плідно й ефективно брати участь у розбудові правового суспільства нашої держави. Тому першим кроком для повної реалізації себе як повноцінного громадянина є ознайомлення з його правами та обов’язками. Адже, щоб запобігти порушенню своїх прав, а в разі порушення – захистити, потрібно їх знати. Ніхто за нас не зробить нашу державу правовою не на папері, а в реальному житті. Тільки наша ініціатива всіх разом – як громадян і кожного зокрема – як особистості, зможе змінити ситуацію. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
