12:46 Насильство в сім'ї - це НЕНОРМАЛЬНО! | |
| Кожен з нас живе у своєму маленькому світі під назвою сім’я, і часом здається,що події, які відбуваються в суспільстві, в нашій країні стосується нас дуже опосередковано або ж не стосуються зовсім. Однак, чи так це насправді? Ми часто чуємо про проблему насильства, але здається,що вона така ж далека від нас, як і голод в Африці. До нас доносять лише найбільш яскраві епізоди. Але з чого вона починається, які перші паростки з’являються у свідомості людей, які чинять насильницькі дії відносно інших? Жертвами насильства стають старі, діти, жінки й чоловіки. Вони зазнають насильства в родині, на роботі, на вулиці,але найпоширенішим є домашнє насильство. Ризик загинути від рук незнайомця для жінки, у середньому, майже на порядок нижчий, ніж у власній родині. А захистити від насильства в сім’ї – найскладніше. Насильство в сім’ї є проблемою багатьох країн, воно відбувається в будь-яких прошарках і категоріях суспільства, незалежно від класових, расових, культурних,релігійних, соціально-економічних аспектів. Україна, на жаль, мала багаторічний досвід тоталітарного державного ладу, тому цілком логічно, що можна знайти безліч залишків і пережитків тоталітарного мислення в сімейних традиціях і укладах. Адже ми до цього з дитинства звикли! Нас ніхто не вчив як правильно вирішувати конфлікти,як домовлятися – нас учили слухатися. І як би ми не намагалися розвивати й сприймати наших дітей як особистостей, але з особистостями жити складно, набагато простіше жити з тихою, «зручною»,слухняною дитиною, чи дружиною або чоловіком, які не спричиняють жодних турбот своїми думками, а роблять те, що їм скажуть. То що ж робити? Не панікувати,не заплющувати очей і не говорити,що це нас не стосується, мовляв, у нас все добре! А намагатися змінюватися! У цьому добре допоможуть групові, тренінгові заняття з психології сімейних відносин, книги,статті тощо. Якщо Вам досі здається, що Вас це не стосується – прочитайте статтю до кінця! А ми спробуємо навести об’єктив і подивитися, як саме насильство проявляється в родинах, і хто може стати його жертвою. ХТО СТРАЖДАЄ? Діти. Модель домашнього насильства, зазвичай, передається від одного покоління іншому. Суворі покарання найчастіше не вважаються насильством щодо дітей, а розглядаються як сімейна традиція.За статистикою, найбільш частими проявами поганого ставлення є позбавлення їжі й пиття (20-24%), закриття в темряві (10-15%), вигнання з дому (12,6%). Найбільш небезпечним є те,що багато дітей сприймають побої як норму життя, як неминучість,тому вони не говорять про це, намагаючись забути про події, що відбуваються. Коло замикається. Прихованими залишаються жорстокі форми фізичного й психологічного катування дітей. Батьки не зізнаються у своїй ненависті до дітей,але вона щораз виявляється, коли дитина не слухається, не виправдовує батьківських очікувань, показує свою самостійність. Насильство може стати причиною різних труднощів у пізнавальній сфері, порушення апетиту й сну, сприяти вживанню наркотиків, алкоголізму, мимовільному відтворенню травматичних дій, появі спроб самопокарання (наприклад,самокатування), виникненню низки соматичних скарг. Порушення, пов’язані з насильством, торкаються більшості рівнів людського функціонування,що призводить до стійких особистісних змін. Крім безпосереднього впливу, пережите насильство може спричинити довгострокові наслідки, які найчастіше впливають на все подальше життя. Дорослі. Слід уточнити, що схильність до рішення міжособистісних проблем за допомогою застосування фізичної сили не є винятковою прерогативою чоловіків. Опитування й спостереження свідчать, що приблизно однакова кількість представників обох статей (близько 20%) вважають побої прийнятним засобом переконання близьких.Фізичне, сексуальне насильство найчастіше здійснюють чоловіки,однак психологічне насильство,зневага й жорстоке поводження у родині, найчастіше підтримується або чиниться жінкою. Люди похилого віку. Насильство над людьми похилого віку – це навмисне заподіяння літній людині фізичного або психологічного болю, страждань, а також необґрунтоване обмеження або повне позбавлення її необхідного догляду й лікування, які б підтримували її моральне та фізичне здоров’я. Психологічне насильство відносно літніх людей більш розповсюджене, ніж фізичне, і становить від 46 до 58% всіх випадків насильства. Найбільш уразливі відносно насильства старі жінки старше 74 років, що страждають серйозними функціональними та психічними розладами. Насильницькі дії найчастіше здійснюють ті родичі, які вже довгий час доглядають літню людину або, навпаки, фізично, психологічно або емоційно залежні від неї, причому в значній частині випадків агресором виступає донька жертви, далі, в бік зниження частоти випадків, ідуть син, онука, чоловік і сестра. Начальник Радехівського РУЮ - Г.М.Сопронюк | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
