"Корупція становить харчовий ланцюг,
і громадянин внизу цього ланцюга" Проблеми корупції є однією з найбільш болючих точок розвитку молодої української держави. Дієва боротьба з корупцією повинна базуватися на розумінні, як і чому виникає корупція у певній конкретній сфері та у виробленні конкретних механізмів, які могли б зменшити корупційні ризики у цій сфері.
Водночас серед досягнень України на шляху боротьби з корупцією експерти Transparency International (Міжнародна громадська організація з протидії корупції) відзначили зокрема Міністерство юстиції і парламентський комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
Ситуація з корупцією в Україні пов’язана з браком прозорості під час впровадження антикорупційних заходів, а також із вибірковістю в боротьбі з корупцією. «Більшість судових справ за корупційні дії порушуються, зазвичай, проти дрібних чиновників або політичних опонентів владної більшості».
Люди мають багато різних поглядів на корупцію у владі – здебільшого, ґрунтованих на власному досвіді, досвіді знайомих, близьких або ж на тому, що проголошується чи пишеться у ЗМІ. Не важить, спираються такі уявлення на факти чи ні, але у будь-якому разі вони впливають на думку громадян про владу та політичних лідерів, а також на те, чи вважають громадяни корупцію виправданою за певних обставин. На основі цих уявлень люди намагаються пояснити собі, чому органи влади бувають неспроможні забезпечити якісні послуги населенню, ефективне правове регулювання, економічне зростання та розвиток.
Звідки люди отримують ту інформацію про корупцію, яка формує їхнє розуміння цього явища? Як і прогнозується, найпоширенішим джерелом інформації про корупцію виявилися ЗМІ. Більше третини людей отримують інформацію з телебачення та радіо. Ще одним джерелом інформації є власний досвід або досвід знайомих та близьких людей.
Громадяни вважають, що причин виникнення корупції багато. Одна з перших – зловживання службовим становищем серед державних посадовців. Інша причина - недосконалі системи контролю за корупцією та запобігання їй або недосконалі методи відстеження та покарання. Крім того, існує переконання, що законодавство в Україні занадто складне й недосконале, і в ньому існують прогалини, якими користуються корумповані посадові особи.
Корупція, іноді або завжди, може бути виправдана як засіб швидкого вирішення необхідних питань. Проте відчутна кількість людей вважає, що корупцію в жодному разі не можна виправдати. З огляду вищевказаного, відкривається цікавий факт: чим старшою за віком є людина, тим сильнішим є її переконаність у цьому. Молодше покоління сприймає корупцію як засіб покращити свої справи та становище. З віком корупція поступово починає сприйматися як виключно негативне явище.
Корупція в суспільстві часто розглядається як форма переслідування – зокрема, найбільш вразливих груп: малозабезпечених, молодих громадян та людей похилого віку, а також громадян із низьким рівнем світи.
Спираючись на викладене робимо висновки такі:
- Що вищим є рівень доходу людей, то краще вони усвідомлюють явище корупції та імовірніше мають реальний досвід контактів з посадовцями – корупціонерами.
- Що вищим є освітній рівень людей, то більшою є імовірність того, що вони стикалися з корупцією при контактах з державними органами.
- Що молодшим є громадянин. То більше вони потерпають від посадовців-корупціонерів.
Антикорупційна реформа в Україні бере свій початок ще з 2002 року, коли після засідання Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, було дано доручення розробити проект Закону про засади запобігання і протидії корупції.
11 червня 2009 року Верховна Рада України прийняла низку Законів, які спрямовані на запобігання, протидію корупції і посилення відповідальності за вчинення корупційних діянь. На зміну Закону України «Про боротьбу з корупцією» було прийнято ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», який вступить в дію з 1 січня 2010 року. Відповідно з цієї дати втратить чинність ЗУ «Про боротьбу з корупцією». Крім того, Верховна Рада прийняла ще два закони: ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» та ЗУ «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних діянь», які також вступлять у дію з 1 січня наступного року. Провідний спеціаліст
Радехівського районного
управління юстиції
Львівської області
Микитюк О.Я.
|
