12:12 Правові основи запобігання та протидії насильству в сім’ї | |
| Конституція України, як основний закон держави, а саме стаття 52 зазначає, що будь яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом. Відповідно до статті 3 Закону України “Про охорону дитинства” один із принципів охорони дитинства визначає, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи. Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги. Отже, що таке насильство в сім’ї? Відповідно до статті 1 Закону України “Про попередження насильства в сім’ї” від 15.11.2001 року № 2789-III (надалі – Закон № 2789-III), насильство в сім’ї – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. Закон № 2789-III розрізняє чотири види домашнього насильства (стаття 1): - фізичне; - психологічне; - економічне; - сексуальне. Фізичне насильство в сім’ї – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності. Сексуальне насильство в сім’ї – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї. Психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю. Економічне насильство в сім’ї - умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я. Відповідно до статті 3 Закону № 2789-III органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї в межах наданих їм повноважень є: 1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань попередження насильства в сім’ї; 1-1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань попередження насильства в сім’ї; 2) відповідні підрозділи органів внутрішніх справ; { Пункт 2 частини першої статті 3 в редакції Закону N 599-VI ( 599-17 ) від 25.09.2008 } 3) органи опіки і піклування; 4) спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім’ї, та жертв такого насильства: - кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім’ї або існує реальна загроза його вчинення (далі – кризові центри); - центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, об’єднання громадян, а також окремі громадяни можуть сприяти у здійсненні заходів з попередження насильства в сім’ї. Відповідно до статті 15 Закону № 2789-III члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, несуть: 1/ кримінальну, 2/ адміністративну 3/ цивільно-правову відповідальність. Відтак слід пам’ятати, що згідно із статтею 173-2 КУпАП вчинення насильства в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім’ї, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до п’яти діб. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, – адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб. Спеціаліст І категорії Радехівського районного управління юстиції - Н.Т.Паламар | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
