14:26 Права дітей на захист від насильства | |
| Дитинство —найважливіший і найнеповторніший період у становленні людини як особистості. Саме в цей час людина формується фізично, психічно, інтелектуально. Батьки, пам’ятайте ! Починаючи з першого моменту життя, Ваша дитина шукає любові і підтримки та потребує найбільшої уваги і захисту. Бути хорошими батьками – це значить бути терплячими як до дитини, так і один до одного, самовідданими, саможертовними та внутрішньостабільними; проводити зі своїм малям якомога більше часу, посміхатися до нього, ділитися з ним своїми радощами і переживаннями. На жаль, скільки батьків живуть за страшним стереотипом, вважаючи, що суворе виховання підготує дитину до суворого життя. І тому часто відмовляють дитині в співчутті та турботі, не обіймають її, не голублять, не цілують і не розмовляють з нею. Проте, дитина почувається в безпеці, якщо вона знає про настрої батьків, коли їй щоразу говорять щось на кшталт: «Яке щастя, що ти у мене є!», «Як я тебе люблю!», «Ти у мене найкращий(а)», «Ти – моє сонечко!» тощо. Пам’ятайте! Пережите в дитинстві насильство нерідко впливає на подальше життя, оскільки подібний гіркий досвід формує специфічні сімейні стосунки і особливі життєві стереотипи; породжує терор, безладдя, правовий нігілізм. Права дітей закріплюються Конвенцією ООН про права дитини, Конституцією України, Сімейним кодексом України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про попередження насильства в сім’ї», Кодексом про адміністративні правопорушення, Кримінальним Кодексом України. Кожен має право на повагу до його гідності (ст. 28 Конституції України). Ніхто не повинен зазнавати тортур або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання (ст. 5 Загальної декларації прав людини). Держави-учасниці зобов’язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (ст. 3 Конвенції ООН про права дитини). Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я; кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім'ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Сімейним Кодексом України серед інших батьківських обов’язків, встановлюється обов’язок батьків поважати дитину. При цьому, забороняються будь-які види експлуатації батьками своїх дітей, забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправогідною, суперечить морільним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї та звернутися за захистом своїх прав та інтересів до компетентних державних органів, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів та громадських організацій. При досягненні 14-річного віку – безпосередньо до суду. 15 листопада 2001 року в Україні прийнято Закон «Про попередження насильства в сім'ї», відповідно до якого насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. Жертвою домашнього насильства може стати будь-хто, зокрема і дитина, на яку постійно кричать батьки, ображають старші брати, сестри тощо. За порушення законодавства України про охорону дитинства передбачена адміністративна ( зокрема, ст. 184 КУпАП - невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей; ст. 173.2 КупАП - вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису») та кримінальна відповідальність. Спеціаліст І категорії Радехівського РУЮ - Н.Т.Паламар | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
