11:48 Поняття корупції та боротьба з корупційними правопорушеннями. | |
| Поняття корупції та боротьба з корупційними правопорушеннями. Про корупцію в Україні говорять вже давно і майже всі: від опозиційних політиків до високих посадовців. На державному рівні неодноразово приймалися відповідні закони, концепції та програми боротьби з цим ганебним явищем. Однак, масштаби корупції в Україні залишаються, на думку наших громадян, незмінними і досить великими. Лише за поєднання двох чинників політичного та суспільного характеру така боротьба може принести реальні результати. Визначення поняття корупції Як свідчать окремі енциклопедичні словники, слово «корупція» походить від латинського «соrruptio», що означає «псування», «розбещення», тобто може розумітися як розбещення окремих посадових осіб державного апарату, як соціальна корозія, що роз’їдає державну владу і суспільство в цілому. Основні підходи до розуміння корупції можна звести до наступного: • корупція розуміється як підкуп-продажність державних службовців; • корупція розглядається як зловживання владою або посадовим становищем, здійснене з певних особистих інтересів; • корупцію розуміють як використання посадових повноважень, статусу посади, а також її авторитету для задоволення особистого інтересу або інтересів третіх осіб; • корупція розглядається як елемент (ознака) організованої злочинності. Нормативно-правові акти України також не дають єдиного визначення поняття корупції. Так, у Законі України «Про засади запобігання та протидію корупції» наводиться таке формулювання: «корупція - використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей». Інше визначення корупції дається в Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 рр.: «У правовому відношенні корупція – це сукупність різних за характером і ступенем суспільної небезпеки, але єдиних за своєю суттю корупційних дій, інших правопорушень (кримінальних, адміністративних, цивільно-правових, дисциплінарних), а також порушень етики поведінки посадових осіб, пов’язаних зі здійсненням цих дій». Аналіз міжнародно-правових документів також свідчить про існування різних підходів розуміння корупції. Так, у Резолюції «Практичні заходи боротьби з корупцією», розповсюдженій на VIII Конгресі ООН по запобіганню злочинності (Гавана, 1990 р.), корупція визначається як «порушення етичного (морального), дисциплінарного, адміністративного, кримінального характеру, що проявилися в протизаконному використанні свого службового становища суб’єктом корупційної діяльності». Інший документ ООН (Довідковий документ про міжнародну боротьбу з корупцією) формулює поняття корупції як «зловживання державною владою для одержання вигоди в особистих цілях». Таким чином, корупція – це складне соціальне явище, що негативно впливає на всі аспекти політичного і соціально-економічного розвитку суспільства і держави. Воно полягає як у протиправних діях (бездіяльності), так і неетичних (аморальних) вчинках. Корупцію можна визначити як складне соціальне (а за своєю суттю асоціальне, аморальне і протиправне) явище, що виникає в процесі реалізації владних відносин уповноваженими на це особами, що використовують надану їм владу для задоволення особистих інтересів (інтересів третіх осіб), а також для створення умов здійснення корупційних дій, приховування цих дій та сприяння їм. Також Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» визначає поняття корупційного правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України. Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, порядок формування та ведення цього реєстру затверджується Міністерством юстиції України. Міністерство юстиції здійснюватиме повноваження спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики. Відповідне рішення схвалено 8 червня, у ході засідання Національного антикорупційного комітету. Про це повідомив виконавчий секретар Комітету Міністр юстиції Олександр Лавринович. За словами Міністра, на Мін‘юст покладені повноваження координації діяльності органів виконавчої влади щодо реалізації антикорупційної стратегії. Міністерство юстиції визначено відповідальним за формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Крім того, Міністерство інформуватиме громадськість про заходи щодо запобігання і протидії корупції, здійснені відповідно до вимог закону «Про засади запобігання і протидії корупції». Мін‘юст відповідатиме за здійснення заходів, пов‘язаних із залученням до формування та реалізації державної антикорупційної політики інститутів громадянського суспільства. На Мін‘юст також покладено повноваження на здійснення в межах компетенції міжнародно-правового співробітництва з питань антикорупційної політики. При цьому, Генеральну прокуратуру уповноважено забезпечувати системну координацію діяльності правоохоронних органів з питань протидії корупції. Начальник Радехівського районного управління юстиції Сопронюк Г.М. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
