14:52 Вивчення проблеми насильства та його превенції як один із аспектів безпечної життєдіяльності | |
| Безпека людини – це поняття, що відображає сутність людського життя, її ментальні, соціальні і духовні надбання. Концепція сталого розвитку людства ООН стала основою для вирішення низки проблем щодо безпеки людини. Сталий людський розвиток передбачає економічний, соціальний, культурний, духовний зріст, гуманізацію менталітету громадян і збагачення позитивного загальнолюдського досвіду. Але, на жаль, наша країна, як і більшість країн світу, переживає появу негативних соціальних процесів, які супроводжуються значними змінами у суспільстві. До таких явищ слід віднести і насильство. Насильством наповнені всі сфери людського буття: політичне, економічне, духовне та сімейно-побутове. Воно виражається у війнах, убивствах, знеціненні життя, пануванні таких явищ, як: антигуманність, агресія та жорстокість. Значно зріс інтерес учених з різних галузей знань до вивчення проблеми насильства, що зумовило необхідність більш ретельного дослідження причин, форм, динаміки, видів насильства; пошук більш ефективних заходів соціального контролю: профілактичних, корегувальних, реабілітаційних та ін. У зв'язку з цим, метою статті є аналітичний огляд проблеми насильства з юридичної, соціологічної, філософської, медичної, психологічної та педагогічної точок зору, що дозволить конкретизувати значення поняття «насильство», а також визначити способи його попередження. Насильство сьогодні вивчається в різних аспектах: насильство в сім’ї,насильство по відношенню до жінок та людей похилого віку;насильство щодо підлітків та ін. Розглянемо значення поняття «насильство» в різних галузях знань. Юриспруденція акцентує увагу на порушенні правових норм. Соціологія виявляє причини і поширеність насильства, як соціальної девіації і визначає його як явище дискримінації особи і сім'ї, утиск або обмеження її/ їх прав і свобод. З економічної точки зору насильство можна розглядати як незаконну дію, яка приносить значно більший прибуток, ніж узаконені види діяльності в тій або іншій сфері. У філософії насильство визначається як застосування сили або загроза її застосування, як зведення сили в закон людських відносин. За словами Л.М. Толстого, «насилувати – значить робити те, чого не хоче той, над ким скоюється насильство». Всесвітня організація охорони здоров'я визначає насильство як: навмисне застосування фізичної сили або влади, дійсне або у вигляді загрози, направлене проти себе, проти іншої особи, групи осіб або громади, результатом якої є тілесні пошкодження чи високий ступінь їх вірогідності, смерть, психологічна травма, відхилення в розвитку або різного роду збитки. Згідно цього визначення насильством не є ненавмисні нещасні випадки, наприклад, тілесні пошкодження в результаті дорожньо-транспортних пригод або опіки. Тому сьогодні є необхідним залучення широкого спектра фахівців для боротьби з агресією та насильством – психологів, педагогів, юристів, працівників культури, менеджерів, соціальних працівників, медиків тощо. Нами вважається, що саме за працівниками освіти залишається головна роль у попередженні насильства. Для тих, хто займається вихованням молоді, відповідь на питання «Чому необхідно знизити рівень насильства?» очевидний: насильство необхідно скоротити, оскільки воно перешкоджає навчанню, безпеці та формуванню гідності особистості. Для педагога важливо не тільки розуміти причини, які можуть привести до деформацій характеру дитини і внаслідок цього до насильницьких дій по відношенню до близьких людей, друзів, учителів, але також слід вчасно їх помітити і, головне, ‑ чітко уявляти собі, наскільки небезпечно це явище для суспільства в цілому, які віддалені наслідки може мати освоєння таких хворобливих форм досягнення особистої мети, як насильство. До актуальних педагогічних завдань можна віднести формування ціннісного ряду, способів соціалізації, стійкого ставлення до негативних явищ та негативних почуттів. Актуальними психолого-педагогічними завданнями є: подолання егоцентризму і розвиток емпатійних якостей, формування асертивних та гуманістичних комунікативних здібностей, адекватної самооцінки, самоконтролю і здатності до саморозвитку, розвиток критичності, соціальної адаптованості й індивідуальних механізмів подолання важких станів і переживань. Отже, превенція насильства може здійснюватися через виховання та освіту. Необхідна система, яка здатна формувати гуманістичні риси людини, а у випадках, де вже склались насильницькі устрої, система перевиховання особистості, оскільки насильство є засвоювана модель поведінки, від якої можна відучити. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
