09:58 Роз'яснення щодо неправомірної вигоди | |
| Верховною Радою України 18.04.2013 було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність зі стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією». Вказаний Закон вносить зміни до Кримінального кодексу України та низки інших законодавчих актів. Новий Закон замінив у Кримінальному кодексі України поняття «хабар» на поняття «неправомірна вигода». До прийняття Закону, у Кримінальному кодексі України (статті 368, 369), використовувалось поняття «Хабар», що не відповідає в повній мірі поняттю «неправомірна вигода», зазначеному у Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією (ратифікована Законом України №252-V від 18 жовтня 2006 року). При цьому пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво», передбачалось, що предмет хабара має виключно майновий характер. Ним можуть бути майно (гроші, цінності та інші речі), право на нього (документи, які надають право отримати майно, користуватися ним або вимагати виконання зобов'язань тощо), будь-які дії майнового характеру (передача майнових вигод, відмова від них, відмова від прав на майно, безоплатне надання послуг, санаторних чи туристичних путівок, проведення будівельних або ремонтних робіт тощо). Послуги, пільги і переваги, які не мають майнового характеру (похвальні характеристика чи виступ у пресі, надання престижної роботи тощо), предметом хабара не визнавалися. В той час як, новим Законом визначено що під неправомірною вигодою, слід, розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Таким чином, поняття «хабар» та «неправомірна вигода» відрізняються між собою тим, що хабар – це незаконна винагорода, яка має виключно матеріальний характер, а неправомірна вигода може бути як матеріальною, так і нематеріальною (переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи тощо). "Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» яка за суттю була рівноцінна «Одержанню хабара». Злочин, передбачений цією статтею полягає у прийнятті пропозиції та обіцянки надати як особі злочинця та іншій особі (третій особі) неправомірної вигоди, або прийнятті самої вигоди. Цей злочин є закінченим не з моменту одержання неправомірної вигоди, (як було передбачено раніше), а з моменту коли той, хто пропонує неправомірну вигоду та той, кому її пропонують, доходять певної домовленості про умови та способи реалізації їх "спільного плану". Тобто, прийняття пропозиції, обіцянки неправомірної вигоди службовою особою «вважаються» закінченими уже на стадії готування до вчинення певного діяння. Особливістю злочину також є те, що неправомірна вигода пропонується, обіцяється за вчинення чи не вчинення в інтересах того, хто пропонує або обіцяє, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Отже, прийнятим законом 18.04.2013 усі елементи активного і пасивного хабарництва віднесено до злочинів, встановлено кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції осіб або обіцянку неправомірної вигоди та за корупційні дії в інтересах третіх сторін. Спеціаліст І категорії Радехівського РУЮ – Н.Т.Паламар | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
