11:42 Порядок та процедура звернення до Європейського суду з прав людини | |
| Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (підписана 4 листопада 1950 p.; ратифікована Україною 17 липня 1997 p.; набула чинності для України 11 вересня 1997 р.) передбачає, що у разі порушення її положень особа, права якої були порушені, може звернутися до Європейського суду з прав людини. Найголовніша умова - потрібно звертатися лише після того, як справу розглянула вища судова інстанція в країні, тобто Пленум Верховного суду. Усі витрати Європейського суду, згідно зі ст. 58, несе Рада Європи. Заявник скарги несе витрати тільки на оплату замовних листів з уявними документами. 1. Європейський суд з прав людини є міжнародним органом, який, за певних умов, може приймати скарги, надані особами, які скаржаться на те, що відносно них були порушені права, передбачені Конвенцією. Ця конвенція є міжнародним договором, на підставі якого велика частина європейських держав зобов'язується дотримуватися певних основоположні права людини. Ці права містяться в Конвенції, а також у протоколах 4 і 6, які також підписані деякими державами. 2. Якщо заявник вважає, що будь-яка з перерахованих держав допустило відносно нього порушення одного з цих основоположних прав, то він має право звернутися до Європейського суду, який може розглядати тільки ті скарги, які відносяться до прав, гарантованих Конвенцією та Протоколами, за винятком всіх інших. Європейський суд не є апелятивності судом по відношенню до національних інстанціях і не може ні скасовувати, ні змінювати їхні рішення, він не може заступатися за вас перед національною інстанцією, проти якої спрямована скарга. 3. Європейський суд може розглядати тільки ті скарги, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію, і відносяться до подій, які настали після встановленої дати ратифікації Конвенції. Ця дата може змінюватись в залежності від того, проти якої держави спрямована і чи стосується вона права, визнаного Конвенцією або одним із Протоколів. 4. Заявник може направляти скарги лише проти дій чи рішень громадських влади одного з цих держав, парламенту, адміністрації, суду і т.д. Європейський суд не може розглядати скарги, спрямовані проти приватних осіб або приватних установ. 5. Перед тим як звернутися зі скаргою до суду, заявник повинен буде використовувати всі можливі внутрішні засоби захисту в державі, проти якого він направляє скаргу. Наприклад, він повинен звернутися у вищу судову інстанцію, яка має компетенцію стосовно його справи, однак якщо він скаржиться на несправедливе судове рішення або, точніше, на обвинувальний вирок, спроба ревізії процесу не є необхідною, якщо вже були використані звичайні способи оскарження. При оскарженні він повинен дотримуватися всіх правил проведення процедури, особливо запропоновані законом терміни. Якщо йому було відмовлено в позові з причини недотримання строків або відповідних правил, суд, імовірно, не зможе розглянути його скаргу. 6. Коли вища національна інстанція винесе своє рішення, заявник в своєму розпорядженні термін у шість місяців для того, щоб подати скаргу до Європейського суду. Якщо його скарга стосується звинувачувального вироку, термін відраховується з моменту винесення остаточного вироку в звичайному порядку судочинства, а не з моменту відмови у перегляді процесу. Якщо після закінчення цього терміну заявник не виклав свої претензії хоча б у короткій формі, Суд не зможе розглянути його скаргу. 7. Якщо заявник вважає, що стосовно нього були допущені порушення прав, гарантованих Конвенцією або одним із Протоколів, і що всі вищезазначені вимоги його виконані, він повинен надіслати до Секретаріату лист, що містить нижченаведені роз'яснення, за адресою: 8. Лист повинен містити такі відомості: а) коротке резюме скарги; б) зазначення права або прав, гарантованих Конвенцією, які порушені в) засоби правового захисту, які були використані; г) список рішень, винесених у справі з боку офіційної влади, з вказівкою їхньої точної дати, короткого змісту та інстанції, їх видала. До листа потрібно додати копії вищезазначених документів. 9. Секретаріат відповість заявнику. Можливо, будуть потрібні інші документи, відомості або роз'яснення з приводу його скарги. Секретар може інформувати його про застосування Конвенції у випадку, подібному зазначеного, і повідомить, якщо скарга явно неприйнятна. При цьому Секретаріат не може давати відомості щодо законодавства держави, проти якої спрямована скарга. 10. Якщо з листування з Секретаріатом випливає, що скарга може бути зареєстрована, і якщо заявник цього побажає, Секретаріат направить формуляр для того, щоб заявник міг представити скаргу. Після того як формуляр буде заповнений і відісланий назад до Секретаріату, скарга буде подана на розгляд суду. 11. Секретаріат буде інформувати заявника про хід розгляду скарги. Процедура в суді не є публічною і щонайменше спочатку протікає у письмовій формі. Отже, особиста присутність заявника у Страсбурзі не є необхідним. 12. Якщо це можливо, слід звернутися до адвоката, який представляв би скаргу заявника. Пізніше, протягом процедури, можна отримати безкоштовну юридичну допомогу. Перед тим як звернутися із заявою до Суду, Ви повинні використати усі можливі внутрішні засоби захисту у Державі, проти якої спрямовується заява, які могли б призвести до позитивного вирішення питання, яке є предметом оскарження. Стосовно України йдеться про звичайну процедуру судового провадження, яка передбачає можливість касаційного оскарження прийнятого судового рішення. (Крім цього, процедура “у порядку нагляду” не є засобом правового захисту, який необхідно вичерпати, згідно зі Статтею 35 § 1 Конвенції). Ви повинні дотримуватись усіх процесуальних правил, зокрема передбачених законом строків. Якщо, наприклад, Ваш позов було відхилено з причини недотримання строків або ж невиконання процедурних правил, Суд, можливо, не зможе розглянути Вашу заяву. Заяву до Суду потрібно подати у шестимісячний строк від дня винесення остаточного судового рішення. Суд не зможе розглянути Вашу заяву, якщо Ви протягом цих шести місяців не подасте, принаймні, у скороченому вигляді, чітко сформульовану претензію. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
