12:25 Міжнародні гарантії захисту прав жінок | |
| Міжнародні гарантії захисту прав жінок Конвенція Організації Об'єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (набрала чинності 03.09.1981) Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм насильства щодо жінок (далі - Конвенція) вже є комплексним актом у сфері захисту прав жінок. Конвенція була прийнята з урахуванням норм Загальної декларації прав людини, яка підтверджує принцип недопущення дискримінації і проголошує, що всі люди народжуються вільними та рівними у своїй гідності та правах і що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені в ній, без будь-якої різниці, в тому числі щодо статі. Зобов'язання забезпечити рівне для чоловіків і жінок право користуватися всіма економічними, соціальними, культурними, громадянськими та політичними правами взяли на себе держави - сторони Міжнародних пактів про права людини. Приймаючи Конвенцію ООН враховувала, що дискримінація жінок порушує принцип рівноправності та поваги людської гідності, перешкоджає участі жінок нарівні з чоловіками в політичному, соціальному, економічному та культурному житті своєї країни, заважає зростанню добробуту суспільства і сім'ї та ще більше перешкоджає повному розкриттю можливостей жінок на благо своїх країн та людства У статті 1 Конвенції наведено поняття «дискримінація жінок», що означає будь-яке розрізнення, виняток або обмеження за ознакою статі, спрямовані на ослаблення чи зведення нанівець визнання, користування або здійснення жінками, незалежно від їхнього сімейного стану, на основі рівноправності чоловіків і жінок, прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, громадській або будь-якій іншій галузі. Держави-сторони Конвенції зобов'язалися: 1) включити принцип рівноправності чоловіків і жінок у свої національні конституції або інше відповідне законодавство, якщо цього ще не було зроблено, та забезпечити за допомогою закону й інших відповідних заходів практичне здійснення цього принципу; 2) вживати відповідних законодавчих та інших заходів, включаючи санкції там, де це необхідно, що забороняють будь-яку дискримінацію щодо жінок; 3) встановити юридичний захист прав жінок на рівній основі з чоловіками та забезпечити за допомогою компетентних національних судів та інших державних установ ефективний захист жінок проти будь-якого акту дискримінації; 4) утримуватися від вчинення будь-яких дискримінаційних актів або дій щодо жінок та гарантувати, що державні органи та установи діятимуть відповідно до цього зобов'язання; 5) вживати всіх відповідних заходів для ліквідації дискримінації щодо жінок з боку будь-якої особи, організації або підприємства; 6) вживати всіх відповідних заходів, включаючи законодавчі, щодо зміни або скасування чинних законів, постанов, звичаїв і практики, що являють собою дискримінацію щодо жінок; 7) скасувати всі положення свого кримінального законодавства, що являють собою дискримінацію щодо жінок. Особливістю Конвенції є можливість, у певних випадках, запровад¬ження передбачених її статтею 4 спеціальних заходів. Так, вжиття тимчасових спеціальних заходів, спрямованих на прискорення встановлення фактичної рівності між чоловіками та жінками, не вважається, як це визначено цією Конвенцією, дискримінаційним, проте воно ні в якому разі не повинно тягнути за собою збереження нерівноправних або диференційованих стандартів; ці заходи повинні бути скасовані, коли будуть досягнуті цілі рівних можливостей і рівноправних відносин. При цьому, вжиття спеціальних заходів, спрямованих на охорону материнства, включаючи заходи, що містяться в цій Конвенції, не вважається дискримінаційним. Стосовно ж Українських реалій забезпечення рівних можливостей чоловіків та жінок – Комітетом ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок 5 лютого 2010 року за підсумками захисту об'єднаної шостої та сьомої періодичної доповіді України про виконання Конвенції у своїх Заключних зауваженнях закликав Україну вжити заходів для розширення представництва жінок у виборних органах та на призначених посадах шляхом застосування тимчасових спеціальних заходів відповідно до параграфу 1 ст. 4 Конвенції, щоб реалізувати право жінок на рівноправну участь у всіх сферах суспільного життя, включаючи найвищий рівень прийняття рішень. Конвенція Організації Об'єднаних Націй Про політичні права жінок (набрала чинності 07.07.1953) Принцип рівноправності жінок та чоловіків передбачено у статуті ООН. Керуючись цим принципом кожна людина має право взяти участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників та право рівного доступу до державної служби у своїй країні. Учасники Конвенції домовились про те, що у жінок є право голосу на всіх виборах, на рівних із чоловіками умовах, без будь-якої дискримінації. Жінки, також, можуть бути обраними, на рівних із чоловіками умовах, у всі виборні органи, які існують у державі та обирають публічно. Україна є учасником цієї Конвенції. Для прикладу, у складі Верховної Ради України працює 36 народних депутатів України – жінок, що становить 8 % загального складу парламенту. В Україні під час місцевих виборів 2010 року лише 7 жінок обрано головами міст обласного та республіканського значення (4,0%); 18 – головами міст районного значення (6,5%); 151 жінку обрано селищним головою (19,5%). У складі депутатів Верховної Ради АР Крим та обласних радах представлено 296 жінок, що становить 10,6 % депутатського корпусу; радах міст обласного та республіканського значення – 1852 жінки-депутати (21,4%); районних радах – 4810 жінок-депутатів (20,8%); районних у містах радах – 738 жінок-депутатів (29,2%); міських радах міст районного значення – 2823 жінки-депутати (32,2%). У результаті комплексної рейтингової оцінки представництва жінок у регіональних виборних органах місцевого самоврядування серед АРК та областей станом на листопад 2011 року перші три місця посідають Миколаївська, Луганська та Донецька області, останні три місця – Івано-Франківська, Львівська та Закарпатська області. Комітет ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок 5 лютого 2010 року за підсумками захисту об'єднаної шостої та сьомої періодичної доповіді України про виконання Конвенції ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок у своїх Заключних зауваженнях закликав Україну вжити заходів для розширення представництва жінок у виборних органах та на призначених посадах шляхом застосування тимчасових спеціальних заходів відповідно до параграфу 1 ст.4 Конвенції Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок з тим, щоб реалізувати право жінок на рівноправну участь у всіх сферах суспільного життя, включаючи найвищий рівень прийняття рішень. | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
